Перейти до основного вмісту

Публікації

Рятуйте, бльогєри!!!

Давно Невідома Черкаська Галка не вилітала на події. То замело, то залило, то знеструмило. Зимувала так, ніби востаннє, їй-Бо. Звісно, тішили і душу, і саркастичний мозг фестивалі як-то зимовий «Гайдафест», концерти там усілякі, зустрічі з авторами відомими й не дуже. Проте не залишили надто сильного сліду в душі, нє. Місто пульсувало дивними відбраціями, що й аналізувати прискіпливо нічого. Проте, спраглу душу прабуділі бльогєри. Інакше, по-людські і без граматичних помилок, цих людей назвати не можу.
Експерти з усіх усюд і галузей, фахівці із блогінгу, харчування, візажу, юриспруденції і навіть із правильного прибирання екскрементів за домашніми улюбленцями. Всьо, шо думаєш непосільнім думанням – всьо пиши у ФБ, інсту, тві і, господи прости, в усі дірки й закутки бездонної мережі Інтернет. Ну, а що – все стерпить. Мережа – так, а ми? Галка, власне, вже ледь витримує, трясця.
Куди не плюнь, не гавкни й не каркни – скрізь бльогєри, які, до всього, ще й не просто блогують, а ще й навча…
Останні дописи

У Черкасах значно підвищився рівень тестостерону

Черкаський Театр Шевченка, попри останні витівки зими, вирішив нагадати світу, що весна – це пора, коли гормони нестримно вирують, а люди, підвладні первісним інстинктам, прагнуть кохання. Відтак, минулої неділі, 4 березня, театральну спільноту міста феєрично збадьорила чергова прем’єра з інтригуючою назвою «Тестостерон, або Гормон кохання».

[books] Чи мріють андроїди про електричних овець? Філіп. К. Дік

Сюжет:
Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як свій шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя – стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на кошмарний заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово перетворюється на здобич В рамках проекту #КнигиUA пропонуємо відгук на книгу "Чи мріють андроїди про електричних овець?" Філіпа К. Діка, яку було видано проектом "Komubook" 

Я знаю, що ти прийдеш.....

Я знаю, що ти прийдеш. Дзвінким сміхом увірвешся в моє життя і зміниш його назавжди. Я знаю це, тому що ми вже пов’язані всіма силами Всесвіту, попри час, простір, плетеницю минулого й майбутнього, попри дійсне й бажане, бо це наше з тобою призначення. 
Я знаю, що ти прийдеш – і межі мого світу стануть ширшими втричі. Одна душа обирає іншу, щоб через неї відвідати цей світ і здійснити вищий задум. Одне за одним ми приходимо сюди, тож я знаю, що ти вже готуєшся до цієї подорожі. І знаю, що ти обираєш мене. 
Я знаю це, бо ти вже живеш у моєму серці, у безмежжі людських почуттів, у кольоровому океані людської душі. Я знаю, що ти прийдеш, і вже ніколи, ні в цій реальності, ні в іншій, я не буду сама, а ти завжди будеш зі мною. 
Я знаю, що ти прийдеш. Відкриються нові смисли, завершаться старі програми, зруйнуються бар’єри й подолаються усі страхи – мої й твої. Я знаю, тобі страшно теж, тому ти й не поспішаєш. Це бентежить, сковує й навіює сумніви «чи варто?». Варто! Бо ми крок за кроком …

На смітник, або як зіпсувати собі вечір

П'ятниця - завжди маленьке свято, а коли п'ятниця - ще й День знань, то не святкувати такий визначний день просто гріх. Саме таким же грішним ділом ми з Рибалка Олександр вирішили затишно вдома поїсти суші від новоспеченого у нашому місті кафетерію Festival Sushi. Не вийшло. Ні затишку, ні смачності, ні, тим паче, свята.
Принцип роботи цього кафетерію - суші за помірними цінами. Замовляти потрібно за телефоном, довго чекати і приходити за своїм замовленням самостійно. Ми зробили своє замовлення о 16-57 вечора. Два сети: "Філадельфія" та "Акційний". Час видачі - 21-00. Ціна 314 гривень. Це - з урахуванням набору із соусом.

У зливу й на велосипеді на чітко зазначений оператором прийому замовлень час попрямував Олександр по наші суші. Приходить, а його немає. Хамство працівників вразило.
Спочатку працівниця закладу без бейджика, не звертаючи уваги на відвідувачів, спиною до прилавку перевіряла чеки замовлень. 
Коли врешті пані завершила цю справу, виявилося, щ…